ќлександер Ўокало

ќтут постаЇ проблема забезпеченн¤ сусп≥льства високо¤к≥сною б≥олог≥чною ≥ духовною поживою. «а не¤к≥сний харчовий продукт виробника й реал≥затора ще можна прит¤гти до в≥дпов≥дальност≥. ј за не¤к≥сний чи й шк≥дливий культурно-≥нформац≥йний продукт, ¤кий завдаЇ шкоди духовному здоровТю ≥ндив≥да й сусп≥льн≥й морал≥, н≥хто не несе в≥дпов≥дальност≥, бо розмито моральн≥ критер≥њ культури. «а рад¤нського тотал≥таризму д≥¤ли в≥дпов≥дн≥ парт≥йно-≥деолог≥чн≥ настанови й цензура. ј нин≥ весь культурний прост≥р заполонив неол≥беральний тотал≥таризм  Ц утил≥таризм ≥з його ф≥нансовим диктатом. Ќа тл≥ масового поширенн¤ генетично модиф≥кованих харчових продукт≥в особливоњ шкоди завдаЇ людин≥ ≥нф≥кована ≥нтелектуальними в≥русами ≥нформац≥йна продукц≥¤ й деструктивне кваз≥мистецтво. —усп≥льну св≥дом≥сть вихолощують в≥д високих ≥деал≥в ≥ критер≥њв моральност≥. ј нац≥ональна ≥де¤ не спрацьовуЇ, бо вона ще не стала конкретною духовно-соц≥альною програмою нац≥њ, а витаЇ в простор≥ нашого житт¤ ¤к ≥нтелектуальна абстракц≥¤. ¬≥дтак не сформовано в нас ≥ нац≥ональноњ ≥деолог≥њ Ц системи традиц≥йних духовно-соц≥альних ор≥Їнтир≥в ≥ сусп≥льно-правових норм, ¤ка Ї джерелом й осерд¤м життЇвоњ сили нац≥њ в њњ самов≥дтворенн≥ й державному саморозвитку. Ќац≥ональна ≥де¤ й нац≥ональна ≥деолог≥¤ Ї сутн≥сними ознаками й пров≥дними ор≥Їнтирами стратег≥њ розвитку нац≥њ й держави. ƒ≥Їва триЇдн≥сть ≥дењ, ≥деолог≥њ й стратег≥њ забезпечуЇ моральну зр≥л≥сть людськоњ особи й сусп≥льства, ≥ завд¤ки ц≥й системоутворююч≥й триЇдност≥ сусп≥льство спроможне подолати хаос антисистемност≥ й створити систему власного ладу Ц нац≥ональну державу.

∆иттЇд≥¤льн≥сть сусп≥льства, його психосоц≥альноњ системи добору, збереженн¤ й передач≥ духовноњ ≥нформац≥њ у процес≥ формуванн¤ нац≥онального ≥нформац≥йно-енергетичного пол¤ забезпечуЇ культура ¤к енерго≥нформац≥йна система людини, ¤ка за своњми функц≥¤ми под≥бна до њњ вищоњ нервовоњ системи. ј виробництво й поширенн¤ культурно-≥нформац≥йного продукту зд≥йснюють галуз≥ культурноњ ≥ндустр≥њ, ¤кими маЇ належним чином управл¤ти галузевий центральний орган виконавчоњ влади, керуючись триЇдн≥стю нац≥ональноњ ≥дењ, ≥деолог≥њ й стратег≥њ.

Ќин≥шн¤ система управл≥нн¤ культурною ≥нфраструктурою не в≥дпов≥даЇ духовним запитам сусп≥льства Ц прагненн¤м людськоњ душ≥ жити, а працюЇ головним чином на обслуговуванн¤ занижених прагматично-споживацьких потреб соц≥ального орган≥зму. ”тил≥таризм ¤к синдром глобал≥зму заполонив увесь украњнський культурний прост≥р, ¤кий ви¤вивс¤ неготовим протид≥¤ти глобал≥стичному кваз≥культурному ≥мпер≥ал≥зму.

ќсь загальна характеристика окремих складових нац≥онального мовно-культурного простору на час здобутт¤ ”крањною державноњ незалежност≥, що њњ подаЇ Ќац≥ональний ≥нститут стратег≥чних досл≥джень в експертн≥й допов≥д≥ Уѕро внутр≥шнЇ ≥ зовн≥шнЇ становище ”крањни у 2006 роц≥Ф:

¬иробництво культурно-мистецьких товар≥в ≥ послуг:

- несамост≥йн≥, залежн≥ в≥д державноњ п≥дтримки, неадаптован≥ до конкуренц≥њ украњнськ≥ культурн≥ ≥ндустр≥њ ¤вл¤ли собою чи не найслабший елемент нац≥онально-культурного простору;

- легальний приватний сектор в украњнських культурних ≥ндустр≥¤х практично не ≥снував до 1991 року, натом≥сть в≥д початку УперебудовиФ бурхливо розвинувс¤ т≥ньовий ринок Уп≥ратськоњФ к≥но- та ауд≥опродукц≥њ;

- на украњнському ринку культурних товар≥в ≥ послуг швидко здобули пан≥вне становище ≥мпортн≥ мас-культурн≥ продукти Ц ф≥льми, книжки, ауд≥опродукц≥¤; це значно звузило можливост≥ дл¤ становленн¤ нац≥ональних культурних ≥ндустр≥й.

 анали та мереж≥ культурноњ комун≥кац≥њ:

- украњнськ≥ «ћ≤ продовжували в≥д≥гравати другор¤дну роль по в≥дношенню до УцентральнихФ, що формувало упереджено-зверхнЇ ставленн¤ до них значноњ частини украњнського сусп≥льства;

- посиленн¤ нац≥онального зм≥сту та статусу державних украњнських «ћ≤ не супроводжувалось адаптац≥Їю њх д≥¤льност≥ до ринкових умов; це не дало њм змоги витримати конкуренц≥ю з потужними мед≥а-суперниками Ц комерц≥йними телеканалами та газетами, у тому числ≥ рос≥йськими (за мовою та державною приналежн≥стю).

—поживанн¤ культурного продукту:

- економ≥чна криза початку 90-х рок≥в спричинила занепад украњнського книговиданн¤, к≥нематограф≥њ, вс≥Їњ державно-комунальноњ галуз≥ культури, що на тл≥ р≥зкого зниженн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ населенн¤ призвело до руйнац≥њ цих важливих культурних ≥ндустр≥й;

- пом≥тне м≥сце в культурному рац≥он≥ украњнц≥в пос≥ла низькопробна ≥ноземна мас-культурна продукц≥¤, значною м≥рою Уп≥ратськаФ;

- значна к≥льк≥сть украњнських громад¤н, передус≥м у —х≥дних та ѕ≥вденних рег≥онах, майже повн≥стю позбулис¤ доступу до украњнського культурного продукту.

ƒержавне регулюванн¤ мовно-культурного простору:

- ”крањна успадкувала авторитарну систему регулюванн¤ у культурн≥й сфер≥, ¤ка зводилась до УручногоФ адм≥н≥струванн¤ та розпод≥лу бюджетних асигнувань;

- ≥нертн≥сть ≥ неефективн≥сть державноњ культурноњ пол≥тики ”крањни початку 1990-х рок≥в стримувала розвиток ¤к державного, так ≥ недержавного сектор≥в нац≥ональноњ культуриФ.

ћайже н≥чого не зм≥нилос¤ на краще в мовно-культурному простор≥ ”крањни за роки незалежност≥. ј руйнац≥¤ важливих культурних ≥ндустр≥й в≥дбуваЇтьс¤ не стих≥йно, а сплановано. ’аос запроваджуЇтьс¤ через т. з. неоднозначн≥ трансформац≥йн≥ процеси, в результат≥ ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ руйнац≥¤ системи традиц≥йних ц≥нностей ≥ занепад культурних практик украњнц≥в, а в ≥нформац≥йно-культурному простор≥ ”крањни став переважати рос≥йськомовний продукт. ÷¤ диспропорц≥¤ набагато загрозлив≥ша, н≥ж була за р¤д¤нського часу, особливо в книговиданн≥ та «ћ≤, й маЇ потужний антисистемний вплив на украњнське сусп≥льство. ѕро формуванн¤ ¤к≥сно новоњ парадигми украњнськоњ нац≥ональноњ культури лише говор¤ть ≥ то вр¤ди-годи. ¬≥дпов≥дно т≥льки в локальних випадках ≥ в серв≥сних функц≥¤х можна простежити щось под≥бне на культурну пол≥тику влади. јле ц≥л≥сного украњнського мовно-культурного простору держава не формуЇ, бо в нин≥шньому кваз≥державному антисистемному утворенн≥ в≥дсутн¤ нац≥ональна державницька ≥деолог≥¤ Ц ц≥нн≥сне осерд¤ сусп≥льного житт¤.

ѕроблемн≥сть забезпеченн¤ ц≥л≥сност≥ процесу культурного саморозвитку в ”крањн≥  пол¤гаЇ також у тому, що нин≥ близько половини украњнського етн≥чного соц≥уму живе за межами Ѕатьк≥вщини. як насл≥док в украњнськ≥й культур≥ утворилис¤ дв≥ паралельн≥ теч≥њ: одна Ц в ”крањн≥, друга Ц за кордоном, ¤к≥ донедавна були розд≥лен≥ ще й пол≥тико-≥деолог≥чними барТЇрами.

ƒо того ж, тотал≥тарна пол≥тика дес¤тил≥тт¤ми запроваджувала модель ун≥ф≥кованоњ, усередненоњ культури, н≥велюючи ун≥кальн≥сть нац≥ональних культурних традиц≥й, у результат≥ чого в рад¤нському сусп≥льств≥ виник химеризований соц≥альний прошарок, в≥д≥рваний в≥д культурноњ традиц≥њ, ¤кий тепер агресивно насаджуЇ в украњнському мовно-культурному простор≥ оту ун≥ф≥ковану модель Урусско¤зычной общепон¤тностиФ.

Ќин≥ нац≥ональний культурний процес, аби зберегти свою духовну сутн≥сть, маЇ убезпечувати себе також в≥д глобальноњ кваз≥культури, в ¤к≥й д≥ють своњ тенденц≥њ й механ≥зми н≥велюванн¤ нац≥ональних культур, спрощенн¤ њх до стереотип≥в космопол≥тичноњ, комерц≥ал≥зованоњ ерзацкультури споживацтва. јби протид≥¤ти цьому, необх≥дний державний ресурс ≥ правовий регул¤тивний механ≥зм забезпеченн¤ подальшого повноц≥нного функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ культури ¤к духовноњ системи самоорган≥зац≥њ, самов≥дтворенн¤ й самореал≥зац≥њ украњнського соц≥уму в ус≥й його неповторност≥.

ѕершор¤дними засадами нац≥ональноњ культурноњ пол≥тики маЇ стати:

- визнанн¤ культури головним чинником збереженн¤ самобутност≥ й самов≥дтворенн¤ украњнськоњ нац≥њ та забезпеченн¤ самоц≥нност≥ й незалежност≥ њњ саморозвитку;

- п≥двищенн¤ духовноњ рол≥ культури ¤к головного чинника нац≥Їтворенн¤ у гуман≥тарн≥й, науково-техн≥чн≥й, виробнич≥й галуз¤х, культивац≥¤ нац≥ональних духовних ц≥нностей в ус≥х сферах сусп≥льного житт¤.

¬изначальним д≥Ївим чинником нац≥ональноњ культурноњ пол≥тики ”крањни маЇ бути украњнська загальнонац≥ональна ≥деолог≥¤, сформована на традиц≥йних духовних засадах. Ќеобх≥дн≥сть украњнськоњ загальнонац≥ональноњ ≥деолог≥њ ¤к системи духовно-соц≥альних ор≥Їнтир≥в ≥ сусп≥льно-правових норм дл¤ забезпеченн¤ стаб≥льност≥, посл≥довност≥ процесу нац≥Їтворенн¤ й державотворенн¤ Ц ц≥лком очевидна. “≥льки завд¤ки духовно-моральному ц≥нн≥сному осердю нац≥ональноњ ≥деолог≥њ, що Ї джерелом життЇвоњ сили нац≥њ, можливо дос¤гти консол≥дац≥њ украњнського громад¤нського сусп≥льства ≥ його сп≥льних сол≥дарних д≥й у творенн≥ нац≥ональноњ держави.

Ќа основ≥ духовноњ традиц≥њ ”крањнського св≥ту маЇмо виробити стратег≥ю культурного саморозвитку украњнського соц≥уму й в≥дновити ц≥л≥сну систему украњнськоњ нац≥ональноњ культури, ¤ка забезпечуЇ формуванн¤ Їдиного духовно-≥нтелектуального, ≥нформац≥йно-енергетичного пол¤, в ¤кому людина самореал≥зуЇтьс¤ на особист≥сному й сусп≥льному р≥вн¤х.

Ќац≥ональна стратег≥¤ культурного саморозвитку маЇ забезпечити долученн¤ до украњнськоњ культурноњ спадщини й до всеукрањнського процесу культуротворенн¤ т≥Їњ частини украњнськоњ людност≥, ¤ка перебувала за кордоном ≥ була в≥дгороджена в≥д материкового мовно-культурного простору ст≥ною ≥зол¤ц≥њ. ѕри цьому сл≥д зважати на той позитив, що закордонн≥ украњнц≥, завд¤ки своњй ≥нтегрованост≥ у св≥т, пом≥тно поширили у св≥товому культурному простор≥ духовно-≥нтелектуальн≥ набутки украњнськоњ культури, ≥ той цив≥л≥зац≥йний внесок багатьох покол≥нь украњнц≥в ще належить осмислити й поц≥нувати. јктивне залученн¤ украњнськоњ закордонноњ культури до процесу нац≥отворенн¤ уможливлюЇтьс¤ введенн¤м њњ ≥нформац≥йно-енергетичного ресурсу в Їдине украњнське нац≥ональне духовно-≥нтелектуальне поле.

”крањнська держава маЇ вз¤ти п≥д св≥й патронат ус≥ культурн≥ ≥н≥ц≥ативи украњнських закордонних громад, долучаючи њх до Їдиного процесу украњнського культуротворенн¤. ¬одночас закордонн≥ украњнськ≥ громади зобовТ¤зан≥ сам≥ долучатис¤ до формуванн¤ питомого ≥нформац≥йно-культурного простору й поширювати украњнськ≥ культурн≥ набутки в крањнах свого оселенн¤, спри¤ючи тим самим г≥дному утвердженню ”крањни у св≥т≥.

ƒл¤ активноњ присутност≥ украњнськоњ культури у св≥товому культуротворчому процес≥ необх≥дно розробити ѕрограму культурноњ сп≥впрац≥ ”крањни з ≥ншими крањнами в р≥зноман≥тних сферах: орган≥зац≥¤ вивченн¤ украњнськоњ мови дл¤ ≥ноземц≥в; переклади ≥ноземними мовами украњнськоњ л≥тератури; попул¤ризац≥¤ за кордоном найкращих украњнських гуман≥тарних, наукових, виробничих дос¤гнень; вих≥д на м≥жнародний р≥вень украњнських «ћ≤. ¬ реал≥зац≥њ ц≥Їњ програми мають уз¤ти д≥Їву участь закордонн≥ украњнц≥.

ќсновним ф≥нансовим джерелом реал≥зац≥њ культурноњ пол≥тики держави маЇ бути державний бюджет, ¤кий забезпечуЇ щор≥чн≥ надходженн¤ на розвиток нац≥онального ≥нформац≥йно-культурного простору. ƒержава також маЇ гарантувати юридичну базу дл¤ комб≥нованих ф≥нансових надходжень в≥д спонсор≥в, меценат≥в дл¤ утримуванн¤ та розвитку культурноњ ≥нфраструктури.

ƒл¤ повноц≥нного духовного саморозвитку сусп≥льства необх≥дне належне енерго≥нформац≥йне забезпеченн¤ через:

- в≥дновленн¤ всеукрањнськоњ системи книговиданн¤ й книготорг≥вл≥ ¤к основи нац≥ональноњ ≥нформац≥йноњ сфери;

- створенн¤ масового друкованого органу св≥тового украњнства (газети) дл¤ розповсюдженн¤ в ”крањн≥ й за кордоном;

- створенн¤ украњнських теле- й рад≥оканал≥в ц≥лодобового поширенн¤ достов≥рноњ ≥нформац≥њ про ”крањну та украњнського в≥део- й ауд≥опродукту дл¤ формуванн¤ духовно-св≥тогл¤дних ор≥Їнтир≥в украњнського соц≥уму й спри¤нн¤ утвердженню життЇздатност≥ украњнства.

Ќадзвичайно важливими чинниками соц≥окультурного розвитку ”крањни Ї система духовно-соц≥альноњ ор≥Їнтац≥њ, ≥нформац≥йноњ та економ≥чноњ безпеки. “≥льки завд¤ки ц≥й систем≥ ор≥Їнтац≥њ, ¤ка поЇднуЇ нац≥ональну ≥дею, ≥деолог≥ю й стратег≥ю, сусп≥льство спроможне вийти з тотальноњ духовно-соц≥альноњ кризи. ƒ≥Ївим матер≥альним чинником поступу Ї триЇдина система нац≥ональноњ економ≥ки, в ¤к≥й нерозривно поЇднуютьс¤ функц≥њ виробництва, продажу виробленого й розпод≥лу результат≥в прац≥ в ≥нтересах ц≥лого сусп≥льства. ÷≥ духовно-соц≥альн≥ й економ≥чн≥ засади Ї основою нац≥ональноњ пол≥тики Ц системи оптимального й ефективного управл≥нн¤ сусп≥льством ≥ створенн¤ украњнського державного ладу, ¤кий повинен забезпечувати самов≥дтворенн¤ й саморозвиток украњнського нац≥онального Їства в стаб≥льному питомому природному й мовно-культурному простор≥.

ќлександер Ўокало, культурософ, голова ћ√ќ” У„етверта ’вил¤Ф та ¬√ќ У”крањнська ¬заЇмодопомогаФ