Формат Атласу - 300 х 400 мм, обсяг - 45 друк. аркушів. Видання складатиметься із майже 100 відтворених фрагментів існуючих та понад 150 створених мап, близько 200 ілюстрацій та численних оригінальних текстів-свідчень. Мова Атласу (наукових коментарів, текстів-cвідчень, підписів-пояснень та ін.) - українська, анотацій розділів - англійська, прикінцевих анотацій - англійська, французька, німецька, еспанська.

До участі в роботі зголосились провідні українські історики, етнографи та географи зі США, Канади, Франції, Німеччини, Польщи, Великобританії, України. У 1995 р. уряд України доручив міністерствам і відомствам організаційно сприяти Інституту в підготовці атласу до видання. Станом на 2 лютого 2001 р. на комп'ютері набрано (завдяки фінансовій допомозі Українського Братського Союзу) 30% тексту.

Концептуальні засади створення атласу

Попри багатовікову історію українського народу та численні праці, присвячені вивченню останньої, прикрим фактом є відсутність фундаментального цілісного картографічного видання (атласу), яке б містило науково-узагальнюючу інформацію про розселення українців на своїй етнічній території та в інших країнах, наочно характеризувало набутки їхньої матеріальної та духовної культури. Віддаючи належне створеному 1937 року В. Кубійовичем “Атласу України й сумежних країв”, слід зауважити на просторову обмеженість цього видання, в якому домінували мапи й тексти природничої та соціально-економічної тематики. Етнографічні ж мапи (авторами яких є інші західноукраїнські дослідники), складені наприкінці XIX - в першій половині XX ст., є окремими картографічними творами, до того ж без ґрунтовної історико-географічної та етнографічної інтерпретації змісту. Очевидно, не доводиться говорити про видані у підрадянській України мапи й атласи, в яких навіть не згадувались українські етнічні землі.

Атлас “Українці в світі (в мапах, текстах, ілюстраціях)” (далі - Атлас), створюється Інститутом досліджень діаспори (ІДД) як комплексне науково-довідкове історико-географічне, статистико-етнографічне та картографічне видання, яке достатньо повно, систематизовано й об'єктивно відображатиме всі етапи розвитку українського етносу - від найдавніших часів до сьогодення. Зокрема, передбачено відтворити всі складові традиційної характеристики діаспорних груп: їх походження, міграцію, поселення, економічне та політичне життя, соціальну структуру та організацію, культуру, релігію, освіту.

Для цього створювані мапи Атласу, що відображатимуть частку українців в населенні різних країн (історико-етнографічних регіонів), а також унаочнюватимуть розміщення матеріальних об'єктів (будівель українських громадських організацій, наукових інституцій, навчальних закладів, культових установ, цвинтарів, таборів інтернування українців та ін.) та соціально-демографічні й конфесійні показники (статево-вікову й фахову структури, середній розмір родини, освітній рівень, величину доходів, кількість віруючих різних обрядів та динаміку їхньої чисельності тощо) мають відзначатись глибиною та документальністю змісту.

Головною вимогою до текстів Атласу, що характеризуватимуть риси матеріальної й духовної культури українського народу та його етнопсихологічний феномен, є повнота та об'єктивність. Складові матеріальної культури українського етнокомпоненту (поселення, житло, одяг, господарський реманент, підсобні промисли і художні ремесла) висвітлюватимуть ілюстрації.

Існуючі мапи (адміністративно-територіального устрою, археологічні, етнографічні, антропологічні, демографічні, лінгвістичні, діалектологічні та ін.), які повністю або ж частково передбачається відтворити, мають відзначатись детальністю - це відповідатиме їх науково-довідковому призначенню.

Належна увага приділятиметься науковому узгодженню створюваних та існуючих мап всередині структурних одиниць Атласу (розділів), між останніми, а також між мапами різної тематики. Своєрідна єдність Атласу досягатиметься добором мірил мап, що співставлятимуться, визначенням принципів побудови мап, вибором показників-одиниць виміру й градацій, застосовуваними методами картографування, цензами й нормами генералізації, а також способами оформлення мап. Очевидно, домінуватимуть аналітичні мапи.

Зважаючи на ризик створення заангажованого видання, пріоритет надаватиметься існуючим картографічним творам, складеним іноземними авторами. Це ж стосується текстів та, певною мірою, ілюстрацій.

Органічною складовою Атласу мають бути матеріали переписів населення та поточної етнічної статистики, частково використані при створенні мап.

Мова Атласу (наукових коментарів, фрагментів текстів, підписів-пояснень та ін.) - українська, анотацій розділів англійська, прикінцевих анотацій - англійська, французька, німецька, еспанська.

Структура й обсяг

Атлас будуватиметься за хронологічно-регіональним принципом: висвітлення історії українського етносу в часі "прив'язуватиметься" до частин світу, країн та їхніх складових - історико-етнографічних регіонів.

Передбачається, що Атлас складатиметься з таких відомостей та розділів:

• Спис членів наукової та технічної редакцій.
• Спис осіб та організацій, що взяли участь в роботі над Атласом.
• Передмова (призначення Атласу, методика роботи тощо).
• Зміст.
• Умовні позначення.

Орієнтовний обсяг - 2% від всього Атласу.

Формат Атласу - 300 х 400 мм. Загальний обсяг - 45 умовних друкованих аркушів - складатиметься із майже 100 відтворених фрагментів існуючих та понад 150 створених мап, близько 200 ілюстрацій, а також текстів й коментарів.

Методика роботи

Робота над Атласом складатиметься з так зв. передкартографічного та картографічного етапів. На першому формується призначення Атласу, визначаються вимоги до структури й порядку його розробки, математична основа та зміст мап й розділів, формуються редакційні вказівки щодо особливостей його складання та технології підготовки до видання тощо. Наступний етап полягає у розробці картографічних основ масштабного ряду Атласу, аналізі “вихідних” (тих, що використовуватимуться) матеріалів, виборі показників, прийомів та способів картографування, складанні карт. За обсягом ці етапи складають, відпововідно, 40% та 60% часу та витрат.

Зокрема, відтворення фрагментів існуючих картографічних творів (мап, рукописних планів-мап, схем) передбачає їх пощук у колекціях архівів, бібліотек, державних й громадських організацій та установ, наукових інституцій, передовсім в картосховищах архівів та бібліотек України, США, Канади, Австрії, Польщі, Чехії, Росії, інших країн. Наступний етап - виготовлення якісних позитивів, придатних для поліграфічного відтворення.

Так само віднаходитимуться матеріали переписів населення, що містять “прямі” дані про етнічну приналежність (національність) чи про мову (рідна мова, розмовна мова та ін.), а також переписів, де є побічні відомості про національний склад населення: про походження, місце народження, підданство, віросповідання тощо. Розшукуватимуться етнографічні публікації органів державної влади, міжнародних організацій (ООН, ЮНЕСКО та ін.), а також праці етнографів, географів, істориків і демографів про розселення українців та інші матеріали про національний склад населення країн світу.

Створюватимуться мапи фахівцями лабораторії картографії ІДД, лабораторій картографії та геоекології Київського національного універсистету імени Тараса Шевченка; редагування розділів Атласу здійснюватиметься науковцями інститутів Національної Академії наук України, інших наукових інституцій та навчальних закладів України та зарубіжжя. Вони ж будуть авторами коментарів.

Архівні джерела про еміґрацію з України і життя діаспори протягом XVIII - 1990-х років - це документи переважно вищих органів управління, місцевих адміністрацій, статистичних органів і, водночас, громадських інституцій, особові фонди, документи приватного листування. Такі документи є майже у всіх центральних та реґіональних державних архівах України.

Обсяг цих фондів і колекцій, які постійно поповнюються надходженнями з інших країн, становить мільйони документів і тисячі справ. Періодичність видання - щоквартально, обсяг однієї збірки - 25 друк. арк., наклад - 1000 примірників.

Досягнуто домовлености з Головархівом України щодо співпраці. Зокрема, працівники держархівів готуватимуть (віднаходитимуть, систематизуватимуть та передруковуватимуть) документи до видання за цінами, нижчими за ринкові.

Каталог містить інформацію про українські закордонні громадські, культурно-освітянські, наукові, релігійні, жіночі, молодіжні, бізнесові, спортові та ін. інституції, інформацію про видатних діячів українського зарубіжжя. Періодичність видання - раз на рік, обсяг - 15-17 друк. арк.

У серпні 1999 р. видано перший каталог, який було презентовано делегатам ІІ Всесвітнього форуму українців. У жовтні 1999 р. видано, коштом п. Івана Пуйо (Нью-Йорк), каталог "Зарубіжне українство'99".

Каталог “Зарубіжне українство’99” подаровано: (переглянути список)

Публікації

1. Закордонне українство // Урядовий кур’єр (Київ). - 1999, 23 листопада
2. Один видали, другий готують // Голос України (Київ). - 1999, 4 грудня
3. Винниченко І. Довідник про українців зарубіжжя // Український форум (Київ). - 1999, 24 листопада
4. Нові книжки. Закордонне українство, Інформаційний каталог, Інститут досліджень діяспори // Новий шлях (Торонто, Канада). - 1999, 15 грудня
5. У Києві видано каталог “Закордонне українство” // Свобода (Парсіппані, США). - 2000, 14 січня
6. Гаран Є. Довідник про діяспору // Вільна думка (Лідкомб, Австралія). - 2000. - Ч. 3-4 (17-30 січня)

Станом на 01.01.2001 р. бібліотека нараховувала понад 3000 назв україніки, в архіві зберігалось майже 10 тисяч ориґінальних документів. Орієнтовний обсяг каталогу - 10 друк. арк., наклад - 1000 примірників.

Див. моніторинг

Створення серіалу документальних фільмів “Українці в світах”, який складатиметься з понад 80 півгодинних “телеоповідань” про країни оселення наших співвітчизників на всіх материках, їхнє громадське, культурно-освітнє та релігійне життя, а також про зарубіжних українців, які є гордістю країн оселення та всього людства.

Проєкт підтримали і задекларували надання йому організаційної допомоги громадські організації України й українського зарубіжжя, а також державні інституції України. Намір взяти участь у реалізації проєкту документально висловили професійні кіно- та відеоінституції.

Відеофільми використовуватимуться в середніх та вищих навчальних закладах.

Ці матеріали, зокрема, увійдуть до:

• навчальних відеофільмів;
• телепередач про закордонних українців, які демонструватимуться на вітчизняних телеканалах;
• кінолекторію “Українська діаспора, діаспори в Україні: минуле та сьогодення”.

У Державному кінофотофоноархіві України віднайдено десятки відеострічок та фрагментів фільмів про закордонних українців, створених у 1928-1985 роках.

Див. Фестиваль

Проєкт підтримали і задекларували надання йому допомоги державні і громадські організації України та українського зарубіжжя. Оргкомітет Фестивалю очолює віце-прем'єр-міністр України Іван Драч.

Проєкт підтримали і висловили бажання спільно реалізувати його відомі вітчизняні кіномитці, у доробку яких - кіно- та відеострічки про закордонних українців й про національні меншини в Україні.

Досягнуто домовлености зі студіями-продакшн про виготовлення, на пільгових засадах, відповідних відеоматеріалів.

Альбом-альманах "Визначні постаті закордонного українства" інформуватиме про державних, політичних, громадських та релігійних діячів, науковців, мистців, винахідників, спортовців, меценатів українського роду, імена яких занесено до пантеону видатних особистостей багатьох країн. Особливістю видання є те, що до нього увійдуть не лише ті, що відійшли у засвіти, а й нині сущі.

Характеристики альманаху: формат А4 (210 х 297 мм), папір - крейдяний, обкладинка - тверда, напис на шкірі золотим тисненням, друк - повнокольоровий. На одної сторінці українською та англійською мовами міститиметься текстова інформація про одну особу та ілюстрації, що висвітлюють її діяльність.

Презентація альманаху передбачається під час святкування Дня незалежности 2004 року.

Весь наклад альманаху буде подаровано: в Україні - вищим органам державної законодавчої та виконавчої влади, регіональним органам влади, центральним бібліотекам, вищим та середнім спеціальним навчальним закладам, у т.ч. військовим, дипломатичним установам інших країн та представництвам міжнародних організацій, акредитованим в нашій державі, в інших країнах - керівникам держав, урядів та парламентів, національним бібліотекам, дипломатичним установам України, українським громадам.

Альманах міститиме прізвища та імена всіх жертводавців, а також інституцій, що нададуть фінансову допомогу (із зазначенням суми пожертви).

До редакційної ради альманаху запрошені Олекса Біланюк (США), Богдан Гаврилишин (Швайцарія), Іван Драч, Іван Дзюба, Аркадій Жуковський (Франція), Олег Іванусів (Канада), В'ячеслав Брюховецький, Осип Мороз (США), Михайло Сорока, Ярослав Яцків, до редакційної колегії - Василь Верига (Канада), Осип Зінкевич (США), Микола Мушинка (Словаччина), Віктор Роєнко (Канада), Юлій Станішевський, Ігор Стебельський (Канада), Володимир Трощинський, Ростислав Хомяк (США), Василь Шендеровський, Петро Шищенко, Дмитро Штогрин (США), Сергій Білокінь, Андрій Попок.

Проєкт реалізується за участю вітчизняних та іноземних державних, громадських та професіоналістських організацій.

Метою та головними завданнями Проекту є:

• сприяння вихованню широкого загалу, передовсім, юні України та інших держав, в шанобливому, гуманному ставленні до своїх предків та їхньої спадщини, формуванню у неї високого рівня міжетнічної взаємоповаги;
• пошук і встановлення в Україні місць, пов'язаних з важливими історичними подіями, життям та діяльністю видатних українців та представників інших народів;
• збір, систематизація, збереження та поширення інформації про життя та діяльність в Україні видатних осіб, у т.ч. неукраїнського походження, та створені ними пам'ятки матеріальної і духовної культури;
• підготовка та видання друкованих та інших матеріалів (мартирологів, буклетів, брошур, монографій, листівок, мап, поштових марок, значків, монет тощо), створення віде- та радіотворів (у т.ч. програм), які висвітлюватимуть внесок видатних українців та представників некорінного етносу України в її історію та культуру, а також інформуватимуть про місця в Україні, пов'язані з видатними українцями та іноземцями;
• збір, систематизація та збереження матеріалів (у т.ч. документів) про поховання на території України іноземних вояків, полеглих у боях та померлих під час перебування у полоні, участь в їхньому облаштуванні та належному утриманні; підготовка та створення відповідних інформаційних матеріалів (відеофільмів, мартирологів тощо);
• клопотання про впорядкування місць поховання, у т.ч. представників некорінних етносів України, встановлення меморіальних об'єктів на їхніх могилах та пам'ятників і меморіальних знаків у місцях їхньої діяльности, створення відповідних експозицій в музеях, інших публічних місцях;
• клопотання про присвоєння імен видатних українців та представників некорінних етносів України вулицям, площам, громадським установам тощо;
• сприяння розвитку екскурсійної справи, в'їзного та внутрішнього туризму в Україні, а також надання відповідної допомоги українським та закордонним туристичним агенціям;
• залучення до проведення відповідних заходів вітчизняних і закордонних державних, громадських, професіоналістських організацій та органів самоврядування;
• сприяння створенню для проведення зазначених заходів відповідних інституцій (пошукових клубів, товариств шанувальників тощо);
• налагодження контактів та обміну досвідом між вітчизняними і зарубіжними інституціями, завданням яких є вшанування пам'яти полеглих у боях та померлих у полоні вояків;
• надання відповідної допомоги іноземним інституціям та приватним особам (на їхні прохання) у їхніх пошуках на території України громадян інших держав (загиблих, померлих, похованих).

Захід було проведено за сприяння Асоціації німців України, Центру німецької культури "Відерштраль" (Київ) та АТ "Оболонь".

ІДД та Центр "Етнікос" звернулись до відповідних державних та громадських інституцій в Україні і Латвії з проханням про сприяння його реалізації. Підтримку заходу задекларував Надзвичайний та Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні пан Андріс Вілцанс.